Ранкова гімнастика вдома
Кожен день має розпочинатися з ранкової гімнастики, яку недарма називають зарядкою, бо вона проганяє залишки сонливості і додає бадьорості на весь день.
Ранкова гімнастика покращує дихання і кровообіг, зміцнює м'язи й активізує центральну нервову систему. Щоденне виконання зарядки розвиває у дитини потребу в рухах, позитивно впливає на функціонування її серцево-судинної системи, підвищу імунітет, створює позитивний емоційний настрій.Гімнастика приносить користь лише тоді, коли її виконують систематично, щоденно, коли вона стає звичкою, потребою.Ранкова гімнастика для дошкільників має складатись з простих і зрозумілих для них фізичний вправ. Тривалість її в середньому має бути 10-15 хв. Кожна вправа повторюється 6-8 разів.При доборі вправ передбачається: позитивний вплив їх на групи м'язів і суглобів: певна послідовність і черговість роботи різних частин тіла, які створюють найкращі умови для підвищення ефективності м'язових зусиль.Комплекс ранкової гімнастики містить не менше 7 вправ: найперше ходьба, яка готує малюка до виконання основних вправ, або біг у повільному темпі, який закінчується ходьбою. Доцільно використовувати різні тренажери, дитячий еспандер, гімнастичну палку, скакалку тощо.Зарядку необхідно проводити у добре провітреному приміщенні, а ще краще-на свіжому повітрі. Дитина має бути одягнена відповідно до температури навколишнього повітря.Корисно привчити дитину після ранкової гімнастики здійснювати водні процедури: обтирання-ослабленим дітям, більше тренованим - обливання, особливо добре підготовленим - контрастний душ із чергуванням прохолодної теплої води. Отже, не відкладайте справу надовго, а вже завтра розпочинайте заняття з ранкової гімнастики.Щоб зацікавити дітей І залучити їх до занять, рекомендується робити вправи разом із ними. Колективні вправи (всією сім'єю) відбуваються завжди цікаво, весело і приносять користь не лише дітям, а й дорослим.
Під час ранкової гімнастики слід дотримуватися таких умов:
• ранкова гімнастика має бути радістю і насолодою для дитини;
• робити гімнастику треба щоденно;
• перед її проведенням слід добре провітрювати кімнату;
• слід міняти вправи, збільшувати їх тривалість;
• стежити за диханням (не затримуйте самі і стежте за тим, щоб дитина цього не робила);дихання має бути глибоким, ритмічним.
З дитиною дошкільного віку можна робити пробіжки в повільному темпі на невеликі відстані протягом 2-3 хв, але контролюючи частоту пульсу і дихання. Головне, щоб дитина відчувала радість під час занять і їй було цікаво. Не забудьте хвалити малюка за наполегливість і старанність.
Йододефіцит та його профілактика
Відомо, що однією з умов нормального функціонування організму людини є збалансоване харчування, тобто таке харчування, при якому організм одержує білки, жири, вуглеводи, макро- та мікроелементи, вітаміни, мінерали в необхідних для його життєдіяльності пропорціях. Кожен з них бере участь у біохімічних процесах. Особливу роль у роботі людського організму відіграє такий мікроелемент як йод. Він необхідний для формування гормонів щитовидної залози, які, у свою чергу, впливають на розвиток нервової системи, на жировий, білковий та вуглеводневий обміни, обмін вітамінів, електролітичний обмін, підтримують енергетичні процеси та теплообмін, ріст організму, дієвість імунної системи, статевий розвиток людини та її репродукцію.
Якщо ж в організмі людини бракує гормонів щитовидної залози, то розвивається ціла низка захворювань, зокрема, так зване "воло", першими ознаками якого є збільшення щитовидної залози, слабкість, сонливість. У дітей, окрім цього, уповільнюється розвиток. Украй небезпечним є дефіцит йоду у період вагітності, що часто стає причиною мертвонародження, викидів, народження дітей з ознаками спастичного паралічу та кретинізму, з нейросенсорною глухотою, недостатньою масою, незворотніми порушеннями функцій мозку, які спричинюють затримку фізичного та психічного розвитку в підлітковому віці.Якщо ж маля народилося здоровим, то в разі подальшої недостатності йоду в ранньому віці порушується процес росту і розвитку дитячого організму, особливо формування мозку (розвивається кретинізм). Брак йоду в організмі в дитячому та підлітковому віці теж призводить до порушень розвитку головного мозку, наслідком яких, як правило, є розумова відсталість, супроводжувана погіршенгям сприймання, швидкою втомою і зниженням успішності навчання.Як бачимо, йододефіцит негативно впливає на діяльність усього організму, особливо дитячого, який активно росте й розвивається. Тому профілактику йодної недостатності слід починати саме з дошкільних закладів та з молодих сімей.
Оскільки дорослі і діти не щодня споживають продукти харчування, багаті сполуками йоду, то для забезпечення організму цим необхідним елементом слід запропонувати вживання йодованої солі.
Правила купівлі, зберігання та вживання йодованої солі
♦ Зберігати слід у місцях, куди не потрапляють сонячні промені (наприклад, у закритій шафі).
♦ Сільничка для йодованої солі повинна мати кришку (можна з відповідними отворами для посипання).
♦ Не слід солити страву йодованою сіллю під час приготування, оскільки йод не витримує термообробки. їжу підсолюють безпосередньо перед вживанням.
♦ Йодовану сіль варто купувати в невеликих поліетиленових пакетах темного кольору, обов'язково звернувши увагу на термін зберігання, оскільки йод - елемент нестійкий.
ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ВАКЦИНАЦІЇ ДІТЕЙ
Щеплення дітей - відповідальне завдання медичних працівників, яке вимагає проведення оглядів кожної дитини, докладного вивчення її медичної картки, а також заповнення відповідної документації до і після проведення вакцинації. Усе це регламентує низка правил. Також важливо дізнатися, чи не передбачає стан здоров'я дитини особливої схеми щеплення, і провести вакцинацію відповідно до неї.
Правила проведення вакцинації дітей
Профілактика інфекційних захворювань базується на врахуванні їх епідеміологічних закономірностей. Поширення інфекції мож¬ливе за умови реалізації трьох ланок епідеміологічного ланцюжка:
джерело інфекції,
механізм передачі,
сприйнятливий організм.
Від¬повідно профілактичні заходи здійснюються у трьох основних на¬прямах і передбачають:
організаційні заходи (ізоляція хворих, ка¬рантин тих, хто контактує з хворими),
спеціальні санітарні заходи в осередку інфекції (дезінфекція, дезінсекція, дератизація),
специ¬фічну і неспецифічну профілактики.
У боротьбі з інфекційними захворюваннями пріоритетне значен¬ня мають методи специфічної профілактики, тобто вакцинація. Ме¬тою вакцинації є створення специфічної несприятливості організму до збудників інфекційного захворювання. Для того, щоб не було загро¬зи масовості інфекційного захворювання серед дітей у дошкільному закладі, відсоток щеплених дітей у ньому має сягати не менше 95%. Якщо ж цей показник є меншим, інфекції поширюватимуться.
В Україні при вирішенні питань специфічної профілактики низки інфекційних захворювань керуються наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних пре¬паратів» від 16.09.2011 № 595 (далі - Наказ № 595). Зокрема, цим на¬казом затверджено Рекомендовані інтервали між вакцинацією для профілактики кору, паротиту, краснухи і вітряної віспи та введен¬ням препаратів крові, що містять специфічні антитіла (див. Дода¬ток 1) та Щеплення ВІЛ-інфікованих осіб (див. Додаток 2)
Також цим наказом затверджено такі важливі документи:
Календар профілактичних щеплень в Україні (далі - Календар);
Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики;
Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень;
Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосу¬ванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного;
Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку;
Положення про групу оперативного реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, ана¬токсинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку;
Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через
аптечну мережу;
Порядок забезпечення належних умов зберігання, тран¬спортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні.
Згідно з пунктом 5 Календаря вакцинація (щеплення, імуніза¬ція)- це створення штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи анатоксину в її організм. Відповідно до Календаря обов'язкова вакцинація за вікомпроводиться проти таких основних інфекцій:
туберкульоз;
вірусний гепатит В;
дифтерія;
кашлюк;
правець;
поліомієліт;
гемофільна інфекція;
кір;
краснуха;
епідемічний паротит.
Існують щеплення за епідемічними показаннями на ендемічних і ензоотичних територіях (туляремія, бруцельоз, кліщовий енцефаліт, черевний тиф та інші), також існують рекомендовані щеплення (грип, вірусний гепатит А і В, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, папіломавірусна інфекція, пневмококова інфек¬ція тощо) та щеплення за станом здоров'я (грип, пневмококова інфекція, Hib-інфекція, вітряна віспа, менінгококова інфекція, вірус-ний гепатит В і А).
Дії перед проведенням вакцинації
Проведення щеплення - дуже відповідальний момент і перед¬бачає виконання конкретних дій.
Перед щепленням лікар має:
зібрати епідеміологічний анамнез (дані про контакти ди¬тини з інфекційними хворими, наявність у дитини скарг, що свід¬чать про гострі захворювання у неї, оцінка даних про реакції на по¬передні введення вакцин, особливості поствакцинального періоду);
оцінити стан дитини шляхом фізикального обстеження, термометрії;
за необхідності і за показаннями запропонувати провести дитині лабораторне обстеження (загальний аналіз крові з фор¬мулою, загальний аналіз сечі), отримати консультацію спеціалістів.
Огляди осіб віком до 18 років здійснюють за присутності бать¬ків або опікунів, піклувальників, або інших законних представників безпосередньо у день вакцинації. У разі проведення щеплення чи туберкулінодіагностики у дошкільних закладах чи загальноосвіт¬ніх навчальних закладах медичні огля¬ди проводять у присутності медичного працівника.
У первинній медичній документа¬ції лікар робить запис, де відображає ре-зультати термометрії, об'єктивного огля¬ду дитини і висновок про стан здоров'я дитини, що або дозволяє, або забороняє проведення щеплення дитини, з вказів¬кою вакцини, якою дитину будуть вакци¬нувати.
Первинна медична документація:
форма № 112/о «Історія розвитку дитини», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 № 302
форма № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 № 302
форма № ОбЗ/о «Карта профілактичних щеплень», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.01.2006 № 1
Отже, щеплення дитини можливе у випадку, коли медичний працівник засвідчує, що дитина здорова та не має протипоказань до вакцинації.
Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипока¬зань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, за¬значений в інструкції про її застосування.
Формування даних про проведення вакцинації
Запис про проведене щеплення роблять в затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27.12.1999 № 302 формі № 026/о «Медична карта дитини [для школи, школи-інтернату школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садку)» або № 112/о «Історія розвитку дитини».
При цьому вказують такі дані: дата вакцинації, торговельна назва вакцини/анатоксину, доза, серія. Документ має бути затверджений підписом лікаря. Крім того, для вакцинації дитини один з батьків надає на це згоду шляхом заповнення форми первин¬ної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров'я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», затвердженої наказом Міністерства охо¬рони здоров'я України від 31.12.2009 № 1086.
Медичний нагляд за дитиною після вакцинації
Після проведення профілактичного щеплення чи туберкулінодіагностики має бути забезпечений медичний нагляд за дитиною протягом терміну визначеного інструкцією до відповідної вакцини/туберкуліну Якщо в інструкції не вказа¬но термін спостереження, то нагляд має тривати не менше 30-ти хвилин піс¬ля вакцинації, при цьому оцінюється загальна та місцева реакція організму на проведене щеплення, що також відображають записом у відповід¬ній медичній документації. Протягом наступних трьох днів батьки спостерігають за станом дитини, у разі погіршення її самопочуття мають негайно про це повідомити медичних працівників і звернути¬ся по допомогу.
Урахування стану здоров'я дітей під час визначення термінів проведення вакцинації
Через неоднаковий стан здоров'я дітей існує безліч нюансів щодо їх вакцинації. Медична сестра та лікар мають докладно вивчити медичну документацію кожної дитини, адже певне захворювання чи перенесена операція може стати причиною відмови чи особливо¬го терміну проведення щеплення.
Розглянемо особливості проведення щеплення певними вакци¬нами дітей, які страждали чи страждають на серйозні захворювання. Особливості проведення щеплення наведено відповідно до Схеми щеплення осіб за станом здоров'я, поданої у Календарі про¬філактичних щеплень в Україні, затвердженому Наказом № 595.
Інфекційна хвороба,
від якої проводиться
щеплення Особливості стану здоров'я дитини Терміни проведення щеплення
Грип Трансплантація кісткового мозку Не раніше ніж через 6 місяців після трансплантації
Лімфома,
множинна мієлома, лейкемія, тривалий прийом ацетилсаліцилової кислоти Не раніше ніж через 4 тижні після припинення імуносупресивної терапії (хіміотерапії) та при імуносупресії
Пневмококова інфекція Бронхіальна астма При контрольованому перебігу захворювання
Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі серпоподібно-клітинна анемія) За 2 тижні до планової спленектомії. Інакше - якомога швидше після спленектомії
Лімфома,
множинна мієлома, лейкемія, хвороба Ходжкіна За 2 тижні до початку імуносупресивної терапії. Інакше - через 3 місяці після припинення імуносупресивної терапії
Імуносупресивна гормональна терапія За 2 тижні до початку імуносупресивної терапії або після її припинення
Трансплантація кісткового мозку Оптимально - через 12 місяців після трансплантації
Трансплантація органів Оптимально - через 6 місяців після трансплантації
НіЬ-інфекція Хвороба Ходжкіна За 2 тижні до початку імуносупресивної терапії. Інакше - через 3 місяці після припинення імуносупресивної терапії
Трансплантація кісткового мозку Оптимально - через 12 місяців після проведення трансплантації
Трансплантація органів Оптимально - через 6 місяців після трансплантації
Вітряна віспа Трансплантація кісткового мозку Не раніше ніж через 24 місяці та за відсутності імуносупресії
Гепатит В Трансплантація органів чи тканин Подвійною дозою вакцини в амбулаторних умовах або у спеціалізованому відділенні, де дитина отримує перший курс лікування, якщо вона не щеплена раніше. Друге, третє і четверте щеплення проводиться після попереднього відповідно через 1,1 і 4 місяці
Гепатит А Трансплантація печінки До чи не раніше ніж через 6 місяців після трансплантації
НОРМАТИВНА БАЗА
Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27.12.1999 № 302 (із змінами і доповненнями)
Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форми первинної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров'я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» та Інструкції щодо її заповнення» від 31.12.2009 № 1086, зареєстровано в Мін'юсті 02.08.2010 за № 594/17889
Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактич¬них щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 № 595, зареєстровано в Мін'юсті 10.10.2011 за № 1159/19897
